CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Kön. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das erste Buch der Könige

Kapitel 17

1 Und5975 es1697 sprach559 Elia452, der Thisbiter8664, aus den Bürgern8453 Gileads1568, zu Ahab256: So wahr der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, lebet, vor6440 dem ich6310 stehe, es soll diese Jahre8141 weder Tau2919 noch Regen4306 kommen, ich sage es denn.

2 Und das Wort1697 des HErrn3068 kam zu ihm und sprach559:

3 Gehe3212 weg von6440 hinnen und wende6437 dich5641 gegen Morgen6924 und verbirg dich am Bach5158 Krith3747, der gegen den Jordan3383 fleußt.

4 Und sollst vom Bach5158 trinken8354; und ich habe den Raben6158 geboten, daß sie6680 dich daselbst sollen versorgen3557.

5 Er aber ging3212 hin3212 und tat6213 nach dem Wort1697 des HErrn3068; und ging weg und setzte sich3427 am Bach5158 Krith3747, der gegen6440 den Jordan3383 fleußt.

6 Und1320 die Raben6158 brachten935 ihm Brot3899 und Fleisch1320 des Morgens1242 und des Abends6153; und er3899 trank8354 des Bachs5158.

7 Und es geschah nach7093 etlichen Tagen3117, daß der Bach5158 vertrocknete3001; denn es war kein Regen1653 im Lande776.

8 Da kam das Wort1697 des HErrn3068 zu ihm und sprach559:

9 Mache dich3427 auf und gehe3212 gen Zarpath6886, welche bei Zidon liegt, und bleibe daselbst802; denn ich habe6965 daselbst einer Witwe490 geboten, daß sie6680 dich versorge3557.

10 Und er machte sich auf6965 und ging3212 gen Zarpath6886. Und da er kam935 an die Tür6607 der Stadt5892, siehe, da war eine Witwe490 und las7197 Holz6086 auf3947. Und er rief7121 ihr802 und sprach559: Hole mir ein wenig4592 Wasser4325 im Gefäße3627, daß ich trinke8354.

11 Da sie3947, aber hinging3212 zu holen, rief7121 er3027 ihr und sprach559: Bringe3947 mir auch einen Bissen6595 Brots3899 mit.

12 Sie sprach559: So wahr der HErr3068, dein GOtt430, lebet, ich habe3426 nichts Gebackenes4580 ohne eine Handvoll3709 Mehls7058 im Kad und ein wenig4592 Öl8081 im Kruge3537. Und siehe, ich habe6213 ein Holz6086 oder zwei8147 aufgelesen7197 und gehe hinein und will935 mir und meinem Sohn1121 zurichten, daß wir essen398 und sterben4191.

13 Elia452 sprach zu ihr: Fürchte3372 dich nicht! Gehe935 hin und mache6213 es, wie du gesagt559 hast1697; doch mache6213 mir am ersten7223 ein kleines6996 Gebacknes davon und bringe3318 mir‘s heraus; dir aber und deinem Sohn1121 sollst8033 du danach auch machen6213.

14 Denn also spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Das Mehl7058 im Kad3537 soll nicht verzehret werden, und dem Ölkrug8081 soll nichts mangeln2637 bis auf3615 den Tag3117, da der HErr3068 regnen1653 lassen5414 wird auf6440 Erden127.

15 Sie ging hin3212 und machte6213, wie Elia452 gesagt hatte1697. Und er aß398, und sie auch und ihr Haus1004 eine Zeitlang3117.

16 Das Mehl7058 im Kad3537 ward nicht verzehret, und dem Ölkrug8081 mangelte2638 nichts, nach dem Wort1697 des HErrn3068, das er geredet hatte3615 durch3027 Elia452.

17 Und1004 nach310 diesen Geschichten1697 ward des Weibes802, seiner Hauswirtin1172, Sohn1121 krank2470, und seine Krankheit2483 war so sehr3966 hart2389, daß kein Odem5397 mehr in ihm blieb3498.

18 Und sie sprach559 zu Elia452: Was habe935 ich mit dir zu schaffen, du Mann376 Gottes430? Du bist zu mir hereinkommen, daß meiner Missetat5771 gedacht2142 und mein Sohn1121 getötet4191 würde.

19 Er sprach559 zu ihr3427: Gib5414 mir her deinen Sohn1121! Und er nahm3947 ihn von ihrem Schoß2436 und ging hinauf auf5927 den Saal, da er wohnete, und legte7901 ihn auf sein Bett4296.

20 Und rief7121 den HErrn3068 an und sprach559: HErr3068, mein GOtt430, hast du auch der Witwe490, bei der ich ein Gast1481 bin, so übel7489 getan, daß du ihren Sohn1121 tötest4191?

21 Und er maß4058 sich7725 über dem Kinde3206 dreimal7969 und rief7121 den HErrn3068 an und sprach559: HErr3068, mein GOtt430, laß die7130 See LE5315 dieses Kindes3206 wieder7725 zu ihm kommen!

22 Und452 der HErr3068 erhörete die7130 Stimme6963 Elias; und die See LE5315 des Kindes3206 kam wieder7725 zu8085 ihm und ward lebendig2421.

23 Und452 Elia452 nahm3947 das Kind3206 und brachte es hinab3381 vom Saal ins Haus1004; und gab5414 es seiner Mutter517 und sprach559: Siehe7200 da, dein Sohn1121 lebet.

24 Und das Weib802 sprach559 zu Elia452: Nun2088 erkenne ich, daß du ein Mann376 Gottes430 bist, und des HErrn3068 Wort1697 in deinem Munde6310 ist3045 Wahrheit571.

1-а царiв

Розділ 17

1 І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“

2 І було до нього слово Господнє, говорячи:

3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.

4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“.

5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну.

6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив.

7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́.

8 І було Господнє слово до нього, говорячи:

9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.

10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“.

11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“

12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...

13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім.

14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“.

15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —

16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́.

17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому.

18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“

19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.

20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“

21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“

22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́...

23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“

24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“

Das erste Buch der Könige

Kapitel 17

1-а царiв

Розділ 17

1 Und5975 es1697 sprach559 Elia452, der Thisbiter8664, aus den Bürgern8453 Gileads1568, zu Ahab256: So wahr der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, lebet, vor6440 dem ich6310 stehe, es soll diese Jahre8141 weder Tau2919 noch Regen4306 kommen, ich sage es denn.

1 І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“

2 Und das Wort1697 des HErrn3068 kam zu ihm und sprach559:

2 І було до нього слово Господнє, говорячи:

3 Gehe3212 weg von6440 hinnen und wende6437 dich5641 gegen Morgen6924 und verbirg dich am Bach5158 Krith3747, der gegen den Jordan3383 fleußt.

3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.

4 Und sollst vom Bach5158 trinken8354; und ich habe den Raben6158 geboten, daß sie6680 dich daselbst sollen versorgen3557.

4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“.

5 Er aber ging3212 hin3212 und tat6213 nach dem Wort1697 des HErrn3068; und ging weg und setzte sich3427 am Bach5158 Krith3747, der gegen6440 den Jordan3383 fleußt.

5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну.

6 Und1320 die Raben6158 brachten935 ihm Brot3899 und Fleisch1320 des Morgens1242 und des Abends6153; und er3899 trank8354 des Bachs5158.

6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив.

7 Und es geschah nach7093 etlichen Tagen3117, daß der Bach5158 vertrocknete3001; denn es war kein Regen1653 im Lande776.

7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́.

8 Da kam das Wort1697 des HErrn3068 zu ihm und sprach559:

8 І було Господнє слово до нього, говорячи:

9 Mache dich3427 auf und gehe3212 gen Zarpath6886, welche bei Zidon liegt, und bleibe daselbst802; denn ich habe6965 daselbst einer Witwe490 geboten, daß sie6680 dich versorge3557.

9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.

10 Und er machte sich auf6965 und ging3212 gen Zarpath6886. Und da er kam935 an die Tür6607 der Stadt5892, siehe, da war eine Witwe490 und las7197 Holz6086 auf3947. Und er rief7121 ihr802 und sprach559: Hole mir ein wenig4592 Wasser4325 im Gefäße3627, daß ich trinke8354.

10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“.

11 Da sie3947, aber hinging3212 zu holen, rief7121 er3027 ihr und sprach559: Bringe3947 mir auch einen Bissen6595 Brots3899 mit.

11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“

12 Sie sprach559: So wahr der HErr3068, dein GOtt430, lebet, ich habe3426 nichts Gebackenes4580 ohne eine Handvoll3709 Mehls7058 im Kad und ein wenig4592 Öl8081 im Kruge3537. Und siehe, ich habe6213 ein Holz6086 oder zwei8147 aufgelesen7197 und gehe hinein und will935 mir und meinem Sohn1121 zurichten, daß wir essen398 und sterben4191.

12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...

13 Elia452 sprach zu ihr: Fürchte3372 dich nicht! Gehe935 hin und mache6213 es, wie du gesagt559 hast1697; doch mache6213 mir am ersten7223 ein kleines6996 Gebacknes davon und bringe3318 mir‘s heraus; dir aber und deinem Sohn1121 sollst8033 du danach auch machen6213.

13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім.

14 Denn also spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Das Mehl7058 im Kad3537 soll nicht verzehret werden, und dem Ölkrug8081 soll nichts mangeln2637 bis auf3615 den Tag3117, da der HErr3068 regnen1653 lassen5414 wird auf6440 Erden127.

14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“.

15 Sie ging hin3212 und machte6213, wie Elia452 gesagt hatte1697. Und er aß398, und sie auch und ihr Haus1004 eine Zeitlang3117.

15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —

16 Das Mehl7058 im Kad3537 ward nicht verzehret, und dem Ölkrug8081 mangelte2638 nichts, nach dem Wort1697 des HErrn3068, das er geredet hatte3615 durch3027 Elia452.

16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́.

17 Und1004 nach310 diesen Geschichten1697 ward des Weibes802, seiner Hauswirtin1172, Sohn1121 krank2470, und seine Krankheit2483 war so sehr3966 hart2389, daß kein Odem5397 mehr in ihm blieb3498.

17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому.

18 Und sie sprach559 zu Elia452: Was habe935 ich mit dir zu schaffen, du Mann376 Gottes430? Du bist zu mir hereinkommen, daß meiner Missetat5771 gedacht2142 und mein Sohn1121 getötet4191 würde.

18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“

19 Er sprach559 zu ihr3427: Gib5414 mir her deinen Sohn1121! Und er nahm3947 ihn von ihrem Schoß2436 und ging hinauf auf5927 den Saal, da er wohnete, und legte7901 ihn auf sein Bett4296.

19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.

20 Und rief7121 den HErrn3068 an und sprach559: HErr3068, mein GOtt430, hast du auch der Witwe490, bei der ich ein Gast1481 bin, so übel7489 getan, daß du ihren Sohn1121 tötest4191?

20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“

21 Und er maß4058 sich7725 über dem Kinde3206 dreimal7969 und rief7121 den HErrn3068 an und sprach559: HErr3068, mein GOtt430, laß die7130 See LE5315 dieses Kindes3206 wieder7725 zu ihm kommen!

21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“

22 Und452 der HErr3068 erhörete die7130 Stimme6963 Elias; und die See LE5315 des Kindes3206 kam wieder7725 zu8085 ihm und ward lebendig2421.

22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́...

23 Und452 Elia452 nahm3947 das Kind3206 und brachte es hinab3381 vom Saal ins Haus1004; und gab5414 es seiner Mutter517 und sprach559: Siehe7200 da, dein Sohn1121 lebet.

23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“

24 Und das Weib802 sprach559 zu Elia452: Nun2088 erkenne ich, daß du ein Mann376 Gottes430 bist, und des HErrn3068 Wort1697 in deinem Munde6310 ist3045 Wahrheit571.

24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“